Ми всі отримали різний досвід, наші батьки передали нам свої тривоги та страхи, і ми несвідомо перейняли їх. У школі нас вчили: «Я- остання буква в алфавіті», – з дитинства прищеплюючи звичку ігнорувати власні потреби. Фраза: “А що люди скажуть?” – засіла у нашій підсвідомості, чим навчило нас орієнтуватися не так на свої відчуття, але в реакцію іноді навіть сторонніх людей. Відчувати та показувати свої справжні емоції стало соромно. Так з’явилося наше «Хибне Я».

Помилкове “Я” – це “ІДЕАЛЬНЕ Я”.
Воно формується коли ми:
🔸стараємося виправдати очікування інших ігнорую свої бажання (я хочу зробити так, але отримаю похвалу, якщо зроблю інакше);
🔸задовольнити потреби інших на шкоду собі;
🔸 прагнемо відповідати (людині, місцю, соціальному статусу);
🔸робимо життя комфортнішим іншим, порушуючи себе.
Старання бути хорошим для всіх, ідеальним у всьому, догодити всім є «брехливим Я».

Примітивні психологічні захисту навчили нас стримувати сльози колись боляче і посміхатися колись порушують наші кордони. Зв’язок із собою справжнім «справжнім», переривається в той момент, коли ми перестаємо собі довіряти і починаємо шукати відповіді назовні.

Сполученість зі своїм «Істинним Я» називається ідентичність особистості. Ідентичність – це відповідність внутрішніх цінностей та наших дій. Вміння зберігати своє «Істинне Я» (своє Божественне начало) і є шлях високодуховної людини.
Зв’язок із собою є нескінченним джерелом енергії, якщо вона перервана, настає внутрішня порожнеча, відсутність сил і втрата інтересу до життя в цілому.