На приклад: Чоловік вихований суворою матір’ю, яка пригнічувала його в дитинстві, може мати установку: «Я боюся жінок, я маю захищатися». Якщо підлітковому віці це було підкріплено невдалим досвідом (відкинули), то підсвідомому рівні домінує розуміння: «Жінки небезпечні, вони завдають біль».
Наслідки: Навіть зустрівши абсолютно нормальну жінку, такий чоловік чекатиме від неї «підступ». Не дочекавшись, він автоматично починає себе звістка таким чином (ігнорування, зради, приниження), щоб викликати в ній очікувану поведінку. Якщо довгий час «хорошої» людини вважати «поганою» провокувати і реагувати на неї так, ніби вона робить замах на найцінніше, що у вас є, в якийсь момент вона насправді проявить грубість що буде сприйнято як доказ вашої проникливості. В результаті отримавши доказ своєї правоти (установки), знімається нервова напруга.
З одного боку, така поведінка чоловіка є видом психологічного захисту, з іншого боку це вид маніпуляції. У психології такий вид захисту отримав складну назву – проективна ідентифікація. Він полягає в тому, що людина перекладає свою установку (біль не пережиту в дитинстві) на свого партнера, наділяючи його певними якостями у своїй голові і потім несвідомо провокує його на поведінку, що доводить свою несвідому фантазію (установку).
Таким чином, жінка з дитинства звикла до не поваги (між дбайливцями), наступатиме на ті ж граблі і зустрічатиме чоловіків, які її не поважають. Жінка, якою зустрічаються жадібні чоловіки, швидше за все, має установку: «Я не цінна…» і так далі.
Для багатьох людей проективна ідентифікація є способом спілкування. Проаналізуйте, якими настановами користуєтеся ви? Чи йдуть вони вам на користь?